Прозорість чистої води

(Фільтри для води )

У воду басейну потрапляють органічні речовини, пил, сміття тощо. Згодом у ній розмножуються мікроорганізми, зокрема хвороботворні. Для видалення скупчень забруднень і сміття, що потонуло, створено донні пилососи, а з мікроорганізмами справляються реагенти, що знезаражують. Але належної якості води не забезпечують ні ті, ні інші. Потрібне її постійне очищення (освітлення). Це завдання виконує фільтрувальна установка.

Кроки до освітлення

Яким би не був об'єм басейну, наповнити його чистою водою перед кожним купанням - недозволена розкіш. Зазвичай для підтримання якості води організовується її протікання контуром, до складу якого входять фільтр грубого або попереднього очищення, основний фільтр і циркуляційний насос, а також апарати знезараження (дозатор реагенту, ультрафіолетовий опромінювач та ін.) та підігріву води. Відділення крупного сміття відбувається ще в забірному пристрої - скімері, переливному жолобі тощо.

Попереднім фільтром може слугувати окремий модуль механічного очищення або сітчастий елемент, включений у конструкцію насоса. У разі використання дрібної сітки на цьому етапі вдається затримувати забруднення розміром від 100 мкм. Однак, щоб вода в басейні залишалася чистою, з неї потрібно видаляти забруднення розміром в одиниці мікрон. Таке очищення забезпечує основний фільтр.

«Класичний варіант» 

Найчастіше для басейнів застосовують фільтр засипного типу - ємність (бочку), наповнену фільтрувальним завантаженням. Вода, проходячи крізь неї, очищається від суспензій.

Основний наповнювач - кварцовий пісок. Серед його переваг - хімічна інертність (не вступає в реакції), висока міцність (а отже, стійкість до подрібнення і стирання), відсутність у складі шкідливих речовин і, звичайно, доступна ціна.

Як правило, перевагу віддають піску штучного походження. Його виробляють дробленням монолітного молочно-білого кварцу. У цьому разі простіше отримати завантаження потрібної фракції. Крім того, у штучному піску спочатку відсутні сторонні домішки, зокрема глина. А форма його зерен забезпечує завантаженню вищу грязеємність і кращу проникність для води, ніж, наприклад, у річкового піску.

Роздроблений кварц розділяють на фракції і прожарюють. Для заповнення фільтрів індивідуальних басейнів зазвичай використовують пісок із зернами розміром 0,5 - 1,0 мм, у басейнах громадського призначення можуть застосовувати більший. Вибір фракції залежить від розміру забруднень, що затримуються, наявності в ланцюжку водоочищення коагуляції та способу її проведення.

Іноді у фільтрах влаштовують багатошарове завантаження з піску різних фракцій. Але найчастіше пісок комбінують із кварцовим гравієм і так званим гідроантрацитом. Гравій відіграє роль підтримуючого шару і забезпечує рівномірний розподіл потоку води по всьому об'єму завантаження, а з гідроантрациту, густина якого менша за густину кварцового піску, формують верхній шар.

Гідроантрацит - фільтрувальний матеріал, що виробляється з антрацитів - викопного вугілля, яке вирізняється малою зольністю, низьким вмістом сірки і високою механічною міцністю. Після дроблення і спеціальної обробки з сировини отримують хімічно інертне, стійке до стирання завантаження із зернами неправильної форми і розвиненою поверхнею. На відміну від багатьох інших вугільних матеріалів, гідроантрацит не здійснює сорбцію домішок, і для відновлення його властивостей достатньо промивання.

Піщане завантаження затримує частинки розміром 20-30 мкм, а тришарове (кварцовий гравій, пісок, гідроантрацит) - гарантує ступінь очищення до 15-20 мкм.

Зазвичай останню застосовують у громадських басейнах доволі великого об'єму, де вона забезпечує більшу швидкість фільтрування, зниження витрати хімічних реагентів, економію води для промивок і електроенергії для насоса. В індивідуальних басейнах обходяться звичайними піщаними фільтрами.

Пісок срібний

Серед матеріалів, пропонованих для очищення води в басейнах, є і срібловмісні добавки в пісок для фільтрації. Так можна згадати наповнювач Filterclean Silver виробництва фірми Bayrol.  Це пористі, оброблені сріблом гранули силікату алюмінію, які підмішують до кварцового піску. Срібло, що має бактерицидну дію, певною мірою пригнічує розмноження мікроорганізмів у фільтрувальному завантаженні. Але допустима нормативами для питного водопостачання концентрація іонів срібла у воді не забезпечує бактеріологічної безпеки. Тобто срібловмісна засипка не замінює апарати або реагенти для знезараження.

Апаратне оснащення

У міру накопичення забруднень у фільтрі його пропускна здатність знижується, а тиск на виході підвищується. Для його контролю ставлять монометр, за яким визначають, коли необхідно промити матеріал або замінити катридж.

Промивання завантаження здійснюють боратним потоком води зі зливом її в каналізацію. Щоб користувач мав можливість перенаправити воду в потрібному напрямку, фільтр оснащують шестипозиційним керуючим клапаном. Замінюючи собою цілу систему клапанів і трубопроводів, він перемикає такі режими роботи: фільтрація; зворотне промивання; продування (ущільнення фільтрувального матеріалу після промивання); протікання води в обхід фільтра (у разі шокового хлорування та перемішування води з реагентом); зливання води з басейну; повне вимкнення фільтра.

Матеріал корпусу фільтра має бути міцним, стійким до впливу води і розчинених у ній реагентів, абразивного зносу зернами фільтрувального завантаження, ультрафіолету (якщо апарат буде розміщений поза приміщеннями).